Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Эй, братишки и сестрички, как дела? Сегодня я решила устроить вам небольшую феерическую историю про то, как я купила кодеин и танцевала на кожаном шесте.
Готовьтесь, сейчас будет жарко!
Как-то раз я зашла в черный афганский рай в поисках новых приключений. И вот, мне попалась закладка с кодеином, просто невероятное счастье! Я так радовалась, что аж глаза заблестели как у хомячка, попавшего в мешок орехов!
Вечер был просто идеальным для экспериментов с кодеином. Я была готова танцевать на кожаном шесте, словно настоящая цыпочка, и втертая до невозможности. Под мощные биты электронной музыки я вдруг почувствовала себя королевой вселенной!
Но тут я встретила своего старого друга, крысу по кличке Бульбулятор. Правда, возможно, его истинное имя было совсем не таким, но наркоманам всегда нравится давать забавные клички. У крысы был мешок с черным героином, и я не смогла устоять перед этим соблазном.
«Слышь, брателло, давай вместе испытаем этот афганский геро, о-о-о!» - предложил я с улыбкой от уха до уха.
Ну, что я могла сказать? Я наркоман комик, я даже не смеяла подозревать, что такое может случиться. Но, в своей беспечности, я все равно приняла это предложение и попробовала героин. Ох, братцы, это был незабываемый опыт!
Под этот чарующий наркотический запах я окунулась в безграничное море эйфории. Мои мысли становились ярче, а ощущения - невероятными. Я танцевала на кожаном шесте, словно нахожусь в самом сердце рая, где только наркотики и музыка!
Как только я немного пришла в себя, я попросила у крысы еще закладки, но на этот раз - экстазики. Я решила, что это будет мой новый наркотический коктейль для веселых вечеринок.
Братцы и сестрички, я никогда не забуду то состояние, что меня охватило, когда эта магическая пилюля начала свое действие. Я стала своего рода наркотическим клоуном, который прыгал, смеялся и радовался каждой секунде своей сумасшедшей жизни.
| Однажды я решила добавить в свою сказку еще один ингредиент - барбитураты. |
Сторож психического здоровья был втертый, так что я прошла через его огромные железные двери и легко добыла несколько барбитуратов. Я знала, что играю с огнем, но когда наркоман комик совершенно выходит из реальности, ему все равно на все!
Каждая ночь становилась все безумнее и ярче. Я смеялась над границей разумного, прыгала по комнате, а потом садилась на кожаный шест и продолжала танцевать, что можно сказать, пожалуй, стало моим новым хобби.
Но потом я постепенно осознала, что этот мир стал окутывать меня все сильнее. Я стала зависеть от этих закладок, черного геро, афганского кодеина и даже от барбитуратов.
Моя зависимость начала меня уничтожать, словно пламя в океане. Я потеряла родных и близких, потому что моя единственная была манера жизни наркомана комика.
«Я стал пленником своих собственных приколов, мои шутки превратились в провалы моей души», - сказала я однажды, утопая в слезах.
Все эти закладки, черный героин, афганские приключения, экстазики и барбитураты оказались лишь занимательным маскарадом, за которым скрывалась горечь и горечь потерь. Ведь жизнь так великолепна, когда ты являешься главным комиком своей собственной истории и не позволяешь себе быть пленником наркотической иллюзии.
И помните, наркомания - это темная сторона жизни. Никогда не гонитесь за быстрыми ощущениями и не теряйте себя в стремлении найти новый прикол. Лучше научитесь смеяться над собой и создавать свои шутки!